Ст291 трудовой кодекс

Ст291 трудовой кодекс

Статья 291 ТК РФ. Оплачиваемые отпуска

Новая редакция Ст. 291 ТК РФ

Работникам, заключившим трудовой договор на срок до двух месяцев, предоставляются оплачиваемые отпуска или выплачивается компенсация при увольнении из расчета два рабочих дня за месяц работы.

Комментарий к Статье 291 ТК РФ

Статьей 291 ТК установлен особый способ исчисления отпуска (или его компенсации) для временных работников. Он рассчитывается по норме два рабочих дня за месяц работы. Это снижает уровень гарантий для указанных лиц, поскольку уменьшает продолжительность отпуска по сравнению с общепринятой, когда, на основании статьи 115 ТК, продолжительность отпуска составляет 2,33 календарных дня за полный отработанный месяц. Кроме того, это противоречит статье 120 ТК, которая устанавливает исчисление продолжительности ежегодных оплачиваемых отпусков в календарных днях.

Работники, заключившие трудовой договор на срок до 2 месяцев, могут получить отпуск с последующим увольнением на основании письменного заявления. Время отпуска полностью или частично может выйти за пределы срока трудового договора. Предоставление отпуска оформляется приказом (распоряжением) работодателя.

Другой комментарий к Ст. 291 Трудового кодекса Российской Федерации

1. В ст. 291 установлен особый способ исчисления отпуска (или его компенсации) для временных работников: он рассчитывается по норме два рабочих дня за месяц работы. Это правило, безусловно, снижает уровень гарантий для указанных лиц, поскольку уменьшает продолжительность отпуска по сравнению с общепринятой. Кроме того, это противоречит ст. 120 ТК, в которой говорится, что продолжительность ежегодных оплачиваемых отпусков исчисляется в календарных днях.

2. Полагаем, что в ст. 291 ТК РФ речь идет только об основных отпусках минимальной продолжительности. Если по роду выполняемой работы или по социальному статусу работнику полагается удлиненный отпуск (например, педагогу) или у него есть право на дополнительный отпуск (например, за работу с вредными или опасными условиями труда), то отпуск или его компенсация должны рассчитываться исходя из общей продолжительности.

Статья 291. Оплачиваемые отпуска

СТ 291 ТК РФ.

Работникам, заключившим трудовой договор на срок до двух месяцев, предоставляются
оплачиваемые отпуска или выплачивается компенсация при увольнении из расчета два рабочих дня
за месяц работы.

Комментарий к Ст. 291 Трудового кодекса РФ

1. В комментируемой статье установлен особый способ исчисления отпуска (или его компенсации) для временных работников: он рассчитывается по норме два рабочих дня за месяц работы. Это правило противоречит ст. 120 ТК РФ, в которой говорится, что продолжительность ежегодных оплачиваемых отпусков исчисляется в календарных днях.

2. Полагаем, что в комментируемой статье речь идет только об основных отпусках минимальной продолжительности. Если по роду выполняемой работы или по социальному статусу работнику (например, педагогу) полагается удлиненный отпуск или у него есть право на дополнительный отпуск (например, за работу с вредными либо опасными условиями труда), то отпуск или его компенсация должны рассчитываться исходя из общей продолжительности. В противном случае допускается дискриминация работника по такому основанию, как краткосрочность трудового договора.

Статья 291 ТК РФ. Оплачиваемые отпуска (действующая редакция)

Работникам, заключившим трудовой договор на срок до двух месяцев, предоставляются оплачиваемые отпуска или выплачивается компенсация при увольнении из расчета два рабочих дня за месяц работы.

  • URL
  • HTML
  • BB-код
  • Текст

Комментарий к ст. 291 ТК РФ

1. Лица, заключившие трудовые договоры о временной работе, пользуются правом на ежегодный отпуск. Однако общие правила предоставления отпусков распространяются на данную категорию работников с определенными изъятиями.

Так, по общему правилу продолжительность ежегодного и основного и дополнительных отпусков работников исчисляется в календарных днях и максимальным пределом не ограничивается.

Работники, заключившие трудовой договор на срок до двух месяцев, имеют право на отпуск или на получение компенсации при увольнении из расчета два рабочих дня за месяц работы, т.е. максимальная продолжительность отпуска составит четыре рабочих дня.

2. Как правило, при временной работе использование отпуска встречается довольно редко. Обычно работники, заключившие трудовой договор сроком на два месяца, получают денежную компенсацию.

3. На практике выполнение временной работы не дает права на дополнительный отпуск. Однако если работник, заключивший трудовой договор на срок до двух месяцев, работал в режиме ненормированного рабочего дня, то при увольнении ему должна быть выплачена компенсация пропорционально отработанному времени.

Статья 291. Оплачиваемые отпуска

Работникам, заключившим трудовой договор на срок до двух месяцев, предоставляются оплачиваемые отпуска или выплачивается компенсация при увольнении из расчета два рабочих дня за месяц работы.

Комментарий к Ст. 291 ТК РФ

1. Работники, заключившие трудовой договор на срок до двух месяцев, имеют право на оплачиваемые отпуска (см. комментарий к ст. 114 ТК РФ), но в отличие от общих правил (см. комментарий к ст. 115 ТК РФ) исчисление отпуска или компенсации при увольнении производится из расчета не календарных, а рабочих дней.

2. Если временный работник не использовал полагающийся ему отпуск, то он имеет право на денежную компенсацию из расчета среднего заработка, исчисляемого по правилам ст. 139 ТК (см. комментарий к данной статье).

Второй комментарий к Статье 291 Трудового кодекса

1. В соответствии со ст. 10 Указа Президиума Верховного Совета СССР от 24 сентября 1974 г. временные работники не имели права на оплачиваемый отпуск и денежную компенсацию за него.

В связи с тем что эта норма противоречила международным нормам, Конституции СССР и КЗоТу, что констатировал Комитет конституционного надзора СССР в своем заключении от 4 апреля 1991 г. (Ведомости ВС СССР. 1991. N 17. Ст. 501), она была признана утратившей силу.

2. С тех пор временные работники имеют право на отпуск, а реально — на компенсацию за него из-за краткости их трудовых отношений.

Продолжительность отпуска (и соответственно компенсация за него) исчислялась пропорционально отработанному времени.

В соответствии со ст. 291 ТК РФ работникам, заключившим трудовой договор на срок до двух месяцев, предоставляется оплачиваемый отпуск или выплачивается компенсация из расчета два рабочих дня за месяц работы.

3. Работники, заключившие трудовой договор на срок до двух месяцев, как и другие работники, могут получить отпуск с последующим увольнением (кроме случаев, когда увольнение производится за виновные действия работника) (см. ст. 127 ТК РФ), что оформляется заявлением работника и приказом (распоряжением) работодателя.

4. Если временный работник не использовал отпуск в натуре или ему не предоставляется отпуск с последующим увольнением, то выплачивается денежная компенсация из расчета среднего заработка, рассчитанного в соответствии с ч. 5 ст. 139 ТК РФ.

Стаття 291. Загальні положення

Податковий кодекс України (ПКУ)

  • перевірено сьогодні
  • кодекс від 15.08.2018
  • вступив у чинність 24.11.2011

Ст. 291 ПКУ в останній чинній редакції від 15 серпня 2018 року.

Нові не набрали чинності редакції статті відсутні.

Розділ XIV. Спеціальні податкові режими

Глава 1. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності

Стаття 291. Загальні положення

291.1. У цій главі встановлюються правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.

291.2. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності — особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

291.3. Юридична особа чи фізична особа — підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

291.4. Суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

1) перша група — фізичні особи — підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень;

2) друга група — фізичні особи — підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб — підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи — підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи;

3) третя група — фізичні особи — підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи — суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень;

4) четверта група — сільськогосподарські товаровиробники:

а) юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків;

б) фізичні особи — підприємці, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України «Про фермерське господарство», за умови виконання сукупності таких вимог:

здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж;

провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси;

не використовують працю найманих осіб;

членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім’ї у визначенні частини другої статті 3 Сімейного кодексу України;

площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше двох гектарів, але не більше 20 гектарів.

291.4.1. При розрахунку загальної кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку — фізичною особою, не враховуються наймані працівники, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю і пологами та у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку, а також працівники, призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

При розрахунку середньооблікової кількості працівників застосовується визначення, встановлене цим Кодексом.

291.4.2. У селекційних центрах, на підприємствах (в об’єднаннях) з племінної справи у тваринництві до продукції власного виробництва сільськогосподарського товаровиробника також належать племінні (генетичні) ресурси, придбані в інших селекційних центрах, на підприємствах (в об’єднаннях) із племінної справи у тваринництві та реалізовані вітчизняним підприємствам для осіменіння маточного поголів’я тварин.

291.4.3. Якщо сільськогосподарський товаровиробник утворюється шляхом злиття, приєднання, перетворення, поділу або виділення згідно з відповідними нормами Цивільного кодексу України, то норма щодо дотримання частки сільськогосподарського товаровиробництва, яка дорівнює або перевищує 75 відсотків за попередній податковий (звітний) рік, поширюється на:

усіх осіб окремо, які зливаються або приєднуються;

кожну окрему особу, утворену шляхом поділу або виділу;

особу, утворену шляхом перетворення.

291.4.4. Сільськогосподарські товаровиробники, утворені шляхом злиття або приєднання, можуть бути платниками податку в рік утворення, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік всіма товаровиробниками, які беруть участь у їх утворенні, дорівнює або перевищує 75 відсотків.

291.4.5. Сільськогосподарські товаровиробники — юридичні особи, утворені шляхом перетворення платника податку, можуть бути платниками податку в рік перетворення, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків.

291.4.6. Сільськогосподарські товаровиробники, утворені шляхом поділу або виділення, можуть бути платниками податку з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків.

291.4.7. Новоутворені сільськогосподарські товаровиробники — юридичні особи можуть бути платниками податку з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків, а фізичні особи — підприємці — у рік державної реєстрації.

291.5. Не можуть бути платниками єдиного податку першої — третьої груп:

291.5.1. суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи — підприємці), які здійснюють:

1) діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора);

2) обмін іноземної валюти;

3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива та столових вин);

4) видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);

5) видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;

6) діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України «Про страхування», сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III цього Кодексу;

7) діяльність з управління підприємствами;

8) діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності) та зв’язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню);

9) діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів;

291.5.2. фізичні особи — підприємці, які здійснюють технічні випробування та дослідження (група 74.3 КВЕД ДК 009:2005), діяльність у сфері аудиту;

291.5.3. фізичні особи — підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів;

291.5.4. страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;

291.5.5. суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків;

291.5.6. представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку;

291.5.7. фізичні та юридичні особи — нерезиденти;

291.5.8. платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

291.5-1. Не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи:

291.5-1.1. суб’єкти господарювання, у яких понад 50 відсотків доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини);

291.5-1.2. суб’єкти господарювання, що провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 — 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції, а також крім електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (за умови, що дохід від реалізації такої енергії не перевищує 25 відсотків доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) такого суб’єкта господарювання);

291.5-1.3. суб’єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

291.6. Платники єдиного податку першої — третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

291.7. Для цілей цієї глави під побутовими послугами населенню, які надаються першою та другою групами платників єдиного податку, розуміються такі види послуг:

1) виготовлення взуття за індивідуальним замовленням;

2) послуги з ремонту взуття;

3) виготовлення швейних виробів за індивідуальним замовленням;

4) виготовлення виробів із шкіри за індивідуальним замовленням;

5) виготовлення виробів з хутра за індивідуальним замовленням;

6) виготовлення спіднього одягу за індивідуальним замовленням;

7) виготовлення текстильних виробів та текстильної галантереї за індивідуальним замовленням;

8) виготовлення головних уборів за індивідуальним замовленням;

9) додаткові послуги до виготовлення виробів за індивідуальним замовленням;

10) послуги з ремонту одягу та побутових текстильних виробів;

11) виготовлення та в’язання трикотажних виробів за індивідуальним замовленням;

12) послуги з ремонту трикотажних виробів;

13) виготовлення килимів та килимових виробів за індивідуальним замовленням;

14) послуги з ремонту та реставрації килимів та килимових виробів;

15) виготовлення шкіряних галантерейних та дорожніх виробів за індивідуальним замовленням;

16) послуги з ремонту шкіряних галантерейних та дорожніх виробів;

17) виготовлення меблів за індивідуальним замовленням;

18) послуги з ремонту, реставрації та поновлення меблів;

19) виготовлення теслярських та столярних виробів за індивідуальним замовленням;

20) технічне обслуговування та ремонт автомобілів, мотоциклів, моторолерів і мопедів за індивідуальним замовленням;

21) послуги з ремонту радіотелевізійної та іншої аудіо- і відеоапаратури;

22) послуги з ремонту електропобутової техніки та інших побутових приладів;

23) послуги з ремонту годинників;

24) послуги з ремонту велосипедів;

25) послуги з технічного обслуговування і ремонту музичних інструментів;

26) виготовлення металовиробів за індивідуальним замовленням;

27) послуги з ремонту інших предметів особистого користування, домашнього вжитку та металовиробів;

28) виготовлення ювелірних виробів за індивідуальним замовленням;

29) послуги з ремонту ювелірних виробів;

30) прокат речей особистого користування та побутових товарів;

31) послуги з виконання фоторобіт;

32) послуги з оброблення плівок;

33) послуги з прання, оброблення білизни та інших текстильних виробів;

34) послуги з чищення та фарбування текстильних, трикотажних і хутрових виробів;

35) вичинка хутрових шкур за індивідуальним замовленням;

36) послуги перукарень;

37) ритуальні послуги;

38) послуги, пов’язані з сільським та лісовим господарством;

39) послуги домашньої прислуги;

40) послуги, пов’язані з очищенням та прибиранням приміщень за індивідуальним замовленням.

Статья 291 Оплачиваемые отпуска

Работникам, заключившим трудовой договор на срок до двух месяцев, предоставляются оплачиваемые отпуска или выплачивается компенсация при увольнении из расчета два рабочих дня за месяц работы.

Комментарий к статье 291 ТК РФ:

В комментируемой статье законодатель предоставляет работнику, заключившему трудовой договор на срок до двух месяцев, право выбора по окончании срока соглашения: либо получить оплачиваемый отпуск (что на практике встречается редко), либо соответствующую денежную компенсацию. При этом расчет таков — за месяц работы полагается два рабочих дня.

Из данной нормы не совсем понятно, о каких оплачиваемых отпусках идет речь. Если обо всех, то как быть с установленным в ст. 291 ТК расчетом? Ведь некоторые работники (например, педагогические) имеют право на ежегодные удлиненные основные отпуска или на ежегодные дополнительные оплачиваемые отпуска (в частности, за работу с вредными и опасными условиями труда). Отсюда возникают вопросы.

Можно выделить две основные трактовки их решения. Суть первой в том, что норма-изъятие (а такова ст. 291 ТК) из общего законодательства (норм) о труде распространяется на ежегодные основные отпуска независимо от их вида (как обычной продолжительности в 28 календарных дней, так и удлиненные) с единым расчетом — два рабочих дня за месяц работы. Что касается ежегодных дополнительных отпусков, то они не предоставляются (не компенсируются), поскольку поглощены указанной нормой.

Другой подход, встречающийся и в изданиях подобного рода , таков: в ст. 291 ТК речь идет только об ежегодных основных отпусках обычной продолжительности. Если работник имеет право на удлиненный отпуск или на дополнительный (дополнительные), то такие отпуска (или их компенсация) должны рассчитываться пропорционально их продолжительности по соответствующим правилам. А дополнительные отпуска суммируются с основным отпуском.

Указанным в ст. 291 ТК работникам по их письменному заявлению работодателем может быть предоставлен оплачиваемый отпуск с последующим увольнением (за исключением случаев увольнения за виновные действия). При этом время отпуска может полностью или частично выйти за пределы срока трудового договора, а днем увольнения будет считаться последний день отпуска. Подробнее об этом см. ст. 127 ТК и коммент. к ней.

Средняя заработная плата для оплаты отпуска, предоставляемого в рабочих днях, или расчета денежной компенсации (как и других отпусков) исчисляется по правилам ст. 139 ТК, прежде всего ч. 5 (см. также коммент. к этой статье). Кроме того, желательно ознакомиться и с Положением об особенностях порядка исчисления средней заработной платы, утвержденным Постановлением Правительства РФ N 922, в частности с п. п. 10 — 12 и др.

Адаптация персонала
Обучение персонала
Персонал организации
Отбор персонала
Кадровый потенциал

Назад | | Вверх

Смотрите еще:

  • Федеральный закон об акционерных обществах 2010 Федеральный закон от 3 ноября 2010 г. N 292-ФЗ "О внесении изменений в статью 84.2 Федерального закона "Об акционерных обществах" Федеральный закон от 3 ноября 2010 г. N 292-ФЗ"О внесении […]
  • Командировка при увольнении Правомерно ли удержание из зарплаты цены авиабилета для командировки при увольнении? В феврале были получены деньги в подотчет (перевод на банковскую зарплатную карту). На эти деньги был […]
  • Какой задать вопрос подруге на аск Оригинальные вопросы для "Ask fm" Информация Ты хочешь учавствовать в стендапе?и почему? Что из продуктов еще никогда не пробовал(а), но хотелось бы? Прежде чем сделать телефонный […]
  • Адвокат олег юркин «Его признание не соответствует объективным реалиям!» Адвокат актера Килина раскритиковал работу следствия Адвокат актера Александра Килина, обвиняемого в убийстве, Олег Юркин рассказал […]
  • Система федеральных органов исполнительной власти субъектов рф Органы исполнительной власти субъектов РФ - Конституционное (государственное) право России (Каковкина Е.Н.) Органы исполнительной власти субъектов РФ – органы, образованные в соответствии […]
  • Договор мены товаров на услуги Можно ли по договору мены передать товар (например ноутбук) в обмен на оказание услуги по организации мероприятия (предоставление зала в аренду, оборудования в пользование, организационная […]
  • Как писать заявление на английском языке Письмо-заявление на вакансию на английском языке: а letter of application Чтобы не пропустить новые полезные материалы, подпишитесь на обновления сайта В наших статьях мы говорили о том, […]
  • Аванс обычно составляет Аванс - это сколько процентов от зарплаты? Актуально на: 23 января 2018 г. Первая часть заработной платы за месяц традиционно называется авансом. Но аванс – это какая часть зарплаты? […]
admin

Обсуждение закрыто.

Proudly powered by WordPress | Theme: Stacy by SpiceThemes