2011 ч1 коап

Содержание статьи:

Стаття 38. Строки накладення адміністративного стягнення

Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП)

  • перевірено сьогодні
  • кодекс від 28.08.2018
  • вступив у чинність 06.03.1996

Ст. 38 КУпАП в останній чинній редакції від 29 квітня 2018 року.

Нові не набрали чинності редакції статті відсутні.

Кодекс України про адміністративні правопорушення КУпАПП (статті 1 — 212-20)

Розділ II. Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність

I. Загальна частина

Глава 4. Накладення адміністративного стягнення

Стаття 38. Строки накладення адміністративного стягнення

Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій і четвертій цієї статті.

Адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 164-14, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтями 204-1 і 204-2 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня їх виявлення, але не пізніше року з дня їх вчинення, а у разі вчинення таких правопорушень іноземцями або особами без громадянства, стосовно яких у встановленому законом порядку прийнято рішення про примусове повернення чи примусове видворення з України, — протягом часу, необхідного для їх виїзду з України, але не пізніше строку, визначеного законом для виїзду цих осіб з України чи забезпечення їх примусового видворення з України.

У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.

Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП) 2018

КУпАП в останній чинній редакції від 28 серпня 2018 року.

Нові не набрали чинності редакції кодексу відсутні.

Кодекс України про адміністративні правопорушення – це кодифікований закон, що регламентує суспільні відносини щодо притягнення до адміністративної відповідальності. КУпАП України набрав чинності 7 грудня 1984 року. Кодекс про адміністративні правопорушення складається з 5 розділів і 33 глав і має таку структуру:

  • Загальні положення;
  • Адміністративне правопорушення і адміністративна діяльність. Цей розділ поділяється на загальну та особливу частину.
  • Органи, які уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення;
  • Основні положення щодо провадження в справах про адміністративні правопорушення;
  • Виконання постанов про накладення адміністративних стягнень.

Завданням Кодексу про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, конституційного ладу, власності, прав та інтересів підприємств, установ, організацій, встановлення правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання у громадян поваги до Конституції та інших законів України, поваги до гідності та честі інших громадян, виконання своїх обов’язків, правил співжиття, відповідальності перед суспільством.

Части кодексу

  • Кодекс України про адміністративні правопорушення КУпАПП (статті 1 — 212-20) (змін. 28.08.2018)
  • Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАПП) (статті 213 — 330) (змін. 28.08.2018)

Юрист-UA.Net постійно стежить за актуалізацією кодексів та законів.

Так, наприклад, Кодекс України про адміністративні правопорушення не має на даний момент ніяких нових запланованих редакційий.

Шансів знайти новішу чинну редакцію — немає.

Про забезпечення охорони та захисту прав інтелектуальної власності УЄФА під час проведення в Україні фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА та Ліги чемпіонів У.

Про забезпечення охорони та захисту прав інтелектуальної власності УЄФА під час проведення в Україні фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА та Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2018, № 22, ст.194)

Цей Закон визначає систему основних заходів, спрямованих на створення належних умов для забезпечення охорони та захисту прав інтелектуальної власності УЄФА під час проведення в Україні фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА та Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018.

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення основних термінів

1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

1) виключний період — проміжок часу, який починається за два тижні до початку проведення та закінчується через п’ять днів після проведення в Україні фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА та Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018;

2) засоби вторинного перепродажу квитків — будь-який онлайн-ресурс, що використовується за допомогою мережі Інтернет (веб-сайт, мобільний додаток тощо) з метою вторинного перепродажу квитків;

3) квиток — будь-який документ, повідомлення або код у будь-якій формі та на будь-якому носії, виданий УЄФА, який дає право відвідати фінальний матч Ліги чемпіонів УЄФА та/або Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018;

4) комерційна територія — територія та споруди, необхідні для дотримання принципу комерційної території, що включають:

а) стадіон, тренувальний центр, міжнародні центри мовлення, прес-центри, приміщення для проведення жеребкування, місце для розміщення вболівальників, місце для проведення інших заходів у рамках фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА та Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018 разом з оточуючими та прилеглими територіями, що перебувають під контролем відповідальних власників, та включають прес-центр, території для почесних гостей, території для проведення представницьких заходів та інші території, необхідні для дотримання принципу комерційної території;

б) усі території, що використовуються акредитованими представниками суб’єктів інформаційної діяльності у зв’язку з проведенням фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА та Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018, у тому числі центри акредитації, кімнати для роботи акредитованих представників та місця для автобусів позастудійної передачі;

в) території комерційного показу, призначені УЄФА для комерційних партнерів;

г) місця для проведення представницьких заходів почесних гостей, комерційних партнерів та проведення офіційних представницьких прийомів УЄФА;

ґ) повітряний простір над кожним стадіоном;

д) відкриті території загального користування поблизу кожного стадіону в межах, установлених місцевою державною адміністрацією або органом місцевого самоврядування за погодженням з УЄФА;

е) будь-які інші споруди на будь-якому із стадіонів або поблизу них у межах, установлених місцевою державною адміністрацією за погодженням з УЄФА, які перебувають у власності чи під контролем відповідального власника та/або експлуатанта стадіону;

є) територію, прилеглу до стадіону та огороджену по периметру включно з огородженням;

ж) будь-які інші споруди, необхідні для дотримання принципу комерційної території;

5) комерційний партнер — юридична особа, якій УЄФА за письмовою угодою надала певні комерційні права, крім невідчужуваних;

6) комерційні права та інтереси УЄФА — права УЄФА, комерційних партнерів та учасників, пов’язані з проведенням фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА та Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018, включаючи (але не обмежуючись) права на отримання прибутку, рекламування, маркетинг, збут, ліцензування, комерційну концесію, спонсорство, опублікування, діяльність друкованих засобів масової інформації, телевізійне мовлення, запис і відтворення заходів у рамках фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА та Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018, інші охоронювані законами України права та інтереси;

7) логотип — офіційний логотип фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА та Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018, визначений УЄФА;

8) неуповноважена особа — будь-яка особа, відмінна від УЄФА, крім осіб, яким право на продаж квитків надано в письмовій формі безпосередньо УЄФА;

9) об’єкти права інтелектуальної власності УЄФА — позначення, винаходи, промислові зразки, твори, статистичні, інформаційні та інші дані (впорядковані чи внесені в базу даних у будь-якій формі або в будь-якому форматі чи в іншому вигляді), бази даних, інші об’єкти права інтелектуальної власності УЄФА, комерційних партнерів та учасників (зареєстровані чи незареєстровані);

10) паразитичний маркетинг (амбуш-маркетинг) — будь-який вид діяльності, пов’язаний або такий, що має на меті бути пов’язаним, з проведенням фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА та Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018, щодо маркетингу, реклами, зв’язків з громадськістю або будь-якої іншої промоційної діяльності, що здійснюється з метою отримання вигоди від використання репутації УЄФА, комерційних партнерів, учасників та фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА та Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018 особою, яка не має на це відповідного дозволу УЄФА;

11) позначення — зареєстровані чи незареєстровані торговельні марки, найменування, емблеми, гасла, підписи, символи, зразки, логотипи, відзняті фото-, відеоматеріали, кольори та їх комбінації, зображення та/або анімації; інформація, за якою можна ідентифікувати Лігу чемпіонів УЄФА та/або Лігу чемпіонів УЄФА серед жінок, учасників, комерційних партнерів або УЄФА (їх неофіційно вживані назви тощо); логотип, приз, талісман та всі ідентифікуючі відзняті рекламні матеріали, звуки та музичні твори (за наявності), що використовуються УЄФА, учасниками, комерційними партнерами та іншими особами з дозволу УЄФА у зв’язку з проведенням фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА та Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018;

12) права інтелектуальної власності УЄФА — права УЄФА, комерційних партнерів та учасників на об’єкти права інтелектуальної власності УЄФА;

13) приз — приз (кубок) Ліги чемпіонів УЄФА та Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок;

14) приймаюче місто — місто, в якому проводяться фінальні матчі Ліги чемпіонів УЄФА та Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018;

15) принцип комерційної території — принцип, згідно з яким:

а) комерційна територія повинна бути доступною для УЄФА як вільна від будь-яких договірних зобов’язань (у тому числі зобов’язань, що виникають відповідно до рекламних та спонсорських договорів, договорів про права на назви, договорів про оренду та користування, а також зобов’язань, що можуть обмежувати в будь-який спосіб можливість УЄФА щодо надання особам права продавати чи поширювати будь-які товари в межах комерційної території), без зарезервованих місць чи площ, вільна від будь-яких договірних умов, що передбачають домовленості про таке резервування;

б) комерційна територія повинна бути вільною та не містити жодної реклами, розміщеної без дозволу УЄФА;

в) єдиною допустимою рекламою в межах комерційної території є реклама, розміщена з дозволу УЄФА (комерційна територія не повинна містити рекламу, вивіски чи інші комерційні позначення на секторах, табло, сидіннях, спинках сидінь, годинниках, відеоекранах, на уніформі персоналу, свідоцтвах про акредитацію, на огородженні чи будь-де всередині, навколо комерційної території, у тому числі в повітряному просторі, які не розміщені УЄФА або не відповідають інструкціям УЄФА);

16) публічне сповіщення — передача в ефір за допомогою радіохвиль, лазерних променів, гамма-променів тощо, у тому числі з використанням супутників, або передача на відстань за допомогою проводів чи будь-якого виду наземного, підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) заходів у рамках фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА та Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018, у тому числі матчів та їх фрагментів, у прямому ефірі (наживо), в записі чи із затримкою в часі, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі такі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті;

17) стадіон (стадіони) — стадіони, на яких проводяться фінальні матчі Ліги чемпіонів УЄФА та Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018, разом з усіма іншими спорудами, розташованими в межах території, що оточує відповідний стадіон (перебуває під виключним контролем УЄФА протягом виключного періоду);

18) талісман — офіційний талісман Ліги чемпіонів УЄФА та/або Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018, визначений УЄФА;

19) УЄФА — Об’єднання європейських футбольних асоціацій;

20) уповноважена особа — УЄФА як особа, що здійснює продаж квитків на фінальні матчі Ліги чемпіонів УЄФА та Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018, а також особи, яким право на продаж квитків надано безпосередньо УЄФА;

21) учасники — команди, які здобули право на участь у фінальних матчах Ліги чемпіонів УЄФА та Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018.

Стаття 2. Мета Закону

1. Метою цього Закону є визначення системи основних заходів, спрямованих на створення належних умов для забезпечення охорони та захисту прав інтелектуальної власності УЄФА під час проведення в Україні фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА та Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018.

Стаття 3. Законодавство у сфері охорони та захисту прав інтелектуальної власності УЄФА

1. Законодавство у сфері охорони та захисту прав інтелектуальної власності УЄФА під час проведення в Україні фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА та Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018 складається з цього Закону, інших законів України, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у зазначеній сфері.

Стаття 4. Дія Закону

1. Дія цього Закону поширюється на всю територію України в межах виключного періоду.

Розділ II
ВІДНОСИНИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОХОРОНИ ТА ЗАХИСТУ ПРАВ УЄФА, ПОВ’ЯЗАНИХ З ПРОВЕДЕННЯМ В УКРАЇНІ ФІНАЛЬНИХ МАТЧІВ ЛІГИ ЧЕМПІОНІВ УЄФА ТА ЛІГИ ЧЕМПІОНІВ УЄФА СЕРЕД ЖІНОК СЕЗОНУ 2017/2018

Стаття 5. Розпорядження інтелектуальною власністю УЄФА

1. Розпорядження інтелектуальною власністю УЄФА здійснюється виключно УЄФА.

Стаття 6. Забезпечення охорони та захисту прав інтелектуальної власності УЄФА

1. Для забезпечення охорони комерційних прав та інтересів УЄФА, а також прав інтелектуальної власності УЄФА під час виключного періоду встановлюється заборона використання об’єктів інтелектуальної власності УЄФА, заборона паразитичного маркетингу (амбуш-маркетингу), заборона порушення принципу комерційної території та заборона продажу квитків неуповноваженими особами.

Стаття 7. Заборона використання об’єктів інтелектуальної власності УЄФА

1. Під час виключного періоду забороняється без дозволу УЄФА:

1) пряме чи опосередковане та в будь-який інший спосіб використання (з комерційною чи некомерційною метою) об’єктів права інтелектуальної власності УЄФА, а також об’єктів, що можуть створювати помилкове враження щодо справжнього їх правовласника, у тому числі (але не обмежуючись) використання об’єктів права інтелектуальної власності УЄФА під час виготовлення товару, нанесення їх на будь-який товар, упаковку, в якій міститься товар, вивіску, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, а також продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення);

2) пропонування та надання будь-якої послуги з використанням об’єктів права інтелектуальної власності УЄФА, розповсюдження таких товарів та послуг, у тому числі поширення товарів та послуг з метою реклами, на платній чи безоплатній основі;

3) використання об’єктів права інтелектуальної власності УЄФА в діловій документації чи рекламі, в мережі Інтернет чи під час телерадіомовлення, у тому числі під час публічного сповіщення;

4) внесення до реєстрів, створених відповідно до законодавства, найменувань юридичних осіб, комерційних найменувань, назв друкованих засобів масової інформації, назв сортів рослин, доменних імен мережі Інтернет тощо, які відтворюють або імітують об’єкти права інтелектуальної власності УЄФА;

5) подання на державну реєстрацію об’єктів авторського права і (або) суміжних прав та договорів, що стосуються майнових авторських і суміжних прав на твори, в яких відтворюються або імітуються об’єкти права інтелектуальної власності УЄФА.

Стаття 8. Заборона паразитичного маркетингу (амбуш-маркетингу)

1. Протягом виключного періоду забороняються прояви паразитичного маркетингу (амбуш-маркетингу), зокрема:

1) самовільне використання об’єктів права інтелектуальної власності УЄФА, позначень, що схожі до ступеня змішування з об’єктами права інтелектуальної власності УЄФА, або будь-якої їх комбінації чи комбінації елементів цих об’єктів, здійснення будь-яких рекламних чи громадських заходів, що викликають або можуть викликати у громадськості помилкове враження про зв’язок з УЄФА, комерційними партнерами, учасниками чи з будь-якою діяльністю, пов’язаною з проведенням фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА та/або Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018;

2) самовільне використання об’єктів права інтелектуальної власності УЄФА, що викликає у громадськості асоціацію з проведенням фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА та/або Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018 або створює враження, що такі об’єкти використовуються з дозволу УЄФА;

3) вчинення особою, яка не є комерційним партнером, дій, що створюють враження, ніби така особа є комерційним партнером, зокрема, використання під час заходів у рамках фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА та/або Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018 та їх висвітлення логотипів, позначень та будь-яких інших об’єктів права інтелектуальної власності УЄФА без дозволу УЄФА;

4) самовільне розміщення на будівлях та інших об’єктах інфраструктури приймаючого міста реклами та фресок з прямим чи непрямим посиланням на УЄФА, фінальні матчі Ліги чемпіонів УЄФА та/або Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018, комерційних партнерів або учасників;

5) публічне сповіщення або будь-яке інше використання відеозаписів (фрагментів) фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА та/або Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018 в комерційних цілях без дозволу УЄФА;

6) публічна демонстрація та публічний показ заходів у рамках фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА та/або Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018, у тому числі матчів та їх фрагментів, у прямому ефірі (наживо), в записі чи із затримкою в часі без дозволу УЄФА;

7) використання квитків на фінальні матчі Ліги чемпіонів УЄФА та/або Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018 в комерційних цілях, зокрема, для розповсюдження або рекламування будь-яких товарів чи послуг, використання таких квитків як призу у змаганні чи у грі, у тому числі на тоталізаторі або як частини туристичного контракту, неуповноваженими особами;

8) використання інформації (окремо чи в комбінації) щодо характерних ознак фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА та/або Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018 у спосіб, що має на меті використання репутації УЄФА та Ліги чемпіонів УЄФА без дозволу УЄФА, зокрема, дати і місця проведення фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА та/або Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018, імен учасників команд тощо;

9) інші дії, спрямовані на використання репутації УЄФА та Ліги чемпіонів УЄФА, в комерційних цілях без дозволу УЄФА.

Стаття 9. Заборона порушення принципу комерційної території

1. Порушенням принципу комерційної території вважається:

1) виникнення будь-яких договірних зобов’язань (у тому числі зобов’язань, що виникають відповідно до рекламних та спонсорських договорів, договорів про права на назви, договорів про оренду та користування, а також зобов’язань, що можуть обмежувати в будь-який спосіб можливості УЄФА щодо надання особам права продавати чи поширювати будь-які товари в межах комерційної території), резервування місць чи площ, а також виникнення будь-яких договірних зобов’язань, які передбачають домовленості про таке резервування щодо комерційної території, що призводить до обмеження її доступності для УЄФА у виключний період;

2) розміщення та розповсюдження будь-якої реклами в межах комерційної території без дозволу УЄФА, у тому числі (але не обмежуючись) поширення листівок, розміщення вивісок чи інших комерційних позначень на секторах, табло, сидіннях, спинках сидінь, годинниках, відеоекранах, уніформі персоналу, свідоцтвах про акредитацію, на огородженні чи будь-де всередині, навколо комерційної території, у тому числі в повітряному просторі та на території підземних споруд (підземні переходи, станції метрополітену тощо) у виключний період;

3) без отримання відповідного дозволу УЄФА обладнання торговельних точок (у тому числі тимчасових), пропонування до продажу та продаж будь-яких товарів і послуг, поширення товарів і послуг (у тому числі рекламного характеру) на безоплатній основі в межах комерційної території у виключний період, що викликає або може викликати у громадськості асоціацію цих товарних точок або таких товарів і послуг з проведенням фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА та/або Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018 чи створює або може створювати враження, що зазначені товарні точки або товари і послуги авторизовано УЄФА.

Стаття 10. Заборона продажу квитків неуповноваженими особами

1. Продаж квитків на фінальні матчі Ліги чемпіонів УЄФА та/або Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018 забороняється усім, крім уповноважених осіб.

2. Продажем квитків неуповноваженою особою вважається, зокрема:

1) пропозиція неуповноваженої особи продати квиток;

2) виставлення неуповноваженою особою квитка на продаж;

3) рекламування неуповноваженою особою того, що квиток доступний для придбання;

4) перепродаж або передача неуповноваженою особою квитків шляхом використання засобів вторинного перепродажу квитків;

5) передача або поставка, або пропозиція щодо передачі чи поставки квитка неуповноваженою особою;

6) використання квитків неуповноваженою особою у різноманітних розіграшах для просування товарів чи послуг.

Стаття 11. Забезпечення захисту прав УЄФА, пов’язаних з проведенням в Україні фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА та Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018

1. Захист прав УЄФА, пов’язаних з проведенням фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА та/або Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018, здійснюється шляхом запобігання порушенню вимог законодавства щодо набуття УЄФА прав інтелектуальної власності в Україні, порушенню прав інтелектуальної власності УЄФА, паразитичному маркетингу (амбуш-маркетингу), порушенню принципу комерційної території, продажу квитків неуповноваженими особами шляхом негайного припинення зазначених порушень, а також вжиття відповідних заходів щодо відновлення порушених прав УЄФА.

2. Центральні органи виконавчої влади забезпечують захист прав УЄФА, пов’язаних з проведенням фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА та/або Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018, з урахуванням положень цього Закону.

3. Місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування сприяють забезпеченню охорони та захисту прав УЄФА, пов’язаних з проведенням фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА та/або Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018, у межах повноважень, передбачених законами України, та відповідно до угод, укладених з УЄФА.

Стаття 12. Відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності УЄФА під час проведення в Україні фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА та/або Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018

1. У разі вчинення особою дій, передбачених статтями 7-10 цього Закону, така особа притягається до відповідальності відповідно до закону.

Розділ III
ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування та втрачає чинність з дня завершення виключного періоду (1 червня 2018 року), крім пункту 2 цього розділу, який втрачає чинність 31 грудня 2018 року.

2. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122):

1) главу 6 доповнити статтею 51 — 3 такого змісту:

» Стаття 51 — 3 . Продаж квитків на фінальні матчі Ліги чемпіонів УЄФА або Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018

1. Продаж квитків на фінальні матчі Ліги чемпіонів УЄФА або Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018 неуповноваженою особою, у тому числі пропозиція неуповноваженої особи продати квиток, виставлення неуповноваженою особою квитка на продаж, рекламування неуповноваженою особою того, що квиток доступний для придбання, перепродаж або передача неуповноваженою особою квитків шляхом використання засобів вторинного перепродажу квитків, передача або поставка, або пропозиція щодо передачі або поставки квитка неуповноваженою особою, використання квитків неуповноваженою особою у різноманітних розіграшах для просування товарів чи послуг, —

тягнуть за собою накладення штрафу від тридцяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією квитків»;

2) статтю 221 після цифр «51 — 2 » доповнити цифрами «51 — 3 «;

3) абзац другий пункту 1 частини першої статті 255 після цифр «51 — 2 » доповнити цифрами «51 — 3 «;

4) частину другу статті 277 після цифр «51» доповнити цифрами «51 — 3 «.

3. Кабінету Міністрів України протягом трьох днів з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

2011 ч1 коап

За 1 полугодие 2011 года МРУ Росфинмониторинга по ПФО осуществлены проверочные мероприятия в отношении 63 организаций, из них 10 камеральных и 53 выездных. Основными субъектами проверок являлись: лизинговые компании – 32, ломбарды – 10, риэлторские компании – 20 и операторы по приему платежей – 1.

По результатам проведенных проверок в отношении 2 организаций нарушений требований законодательства РФ в сфере ПОД/ФТ установлено не было.

По результатам проведенных проверочных мероприятий в отношении остальных организаций были установлены нарушения требований законодательства РФ в сфере ПОД/ФТ, образующие состав и событие административного правонарушения, предусмотренного ч.ч.1-4 ст.15.27 КоАП РФ, на основании чего в 1 полугодии 2011 года МРУ Росфинмониторинга по ПФО возбуждено 177 дел об административных правонарушениях по ст.15.27 КоАП РФ, из них: 89 дел – в отношении должностных лиц проверяемых организаций и 88 дел – в отношении юридических лиц, т.е. самих проверяемых организаций.

Рост количества возбужденных дел об административных правонарушениях за нарушение законодательства ПОД/ФТ в 1 полугодии 2011 года обусловлен началом действия с 24 января текущего года новой редакции ст.15.27 КоАП РФ, которая предусматривает дифференцированный подход к применению административных санкций в зависимости от различных видов нарушений в сфере ПОД/ФТ. Другой причиной увеличения количества возбужденных административных дел явилось применение пункта 1 статьи 2.1 и пункта 1 статьи 1.4 КоАП РФ, исходя их смысла которых, статус лица, как субъекта правонарушения, определяетсяна момент совершения правонарушения.Субъектом административного правонарушения в данном случае является физическое лицо, занимающее определенную должность, на момент совершения административного правонарушения и не исполнившее обязанности, установленные законодательством ПОД/ФТ, что позволяет привлекать к административной ответственности бывших руководителей организаций – субъектов законодательства ПОД/ФТ за совершение правонарушения в период осуществления ими руководства деятельностью организаций. Обоснованность данной позиции подтверждается сложившейся судебной практикой.

Типичными нарушениями требований законодательства ПОД/ФТ, выявленными в ходе проверочных мероприятий сотрудниками МРУ Росфинмониторинга по ПФО, явились:

1) по ч.1 ст.15.27 КоАП РФ – нарушение сроков подачи заявления о постановке на учет в уполномоченный орган и/или нарушение сроков направления на согласование правил внутреннего контроля, а также нарушение сроков повторного направления на согласование правил внутреннего контроля после доработки в связи с получением уведомления об отказе в согласовании правил внутреннего контроля;

2) по ч.2 ст.15.27 КоАП РФ — отсутствие в течение длительного времени постановки на учет в уполномоченном органе; отсутствие правил внутреннего контроля и реализации его программ и/или несоответствие правил внутреннего контроля и программ его осуществления требованиям законодательства ПОД/ФТ; отсутствие специального должностного лица, ответственного за соблюдение правил внутреннего контроля и реализацию его программ, и/или назначение лица, не соответствующего квалификационным требованиям, предъявляемым к нему Правительством Российской Федерации; отсутствие обучения специального должностного лица в соответствии с требованиями законодательства ПОД/ФТ и/или отсутствие обучения по вопросам ПОД/ФТ иных сотрудников организации, подлежащих обучению в установленном порядке (в том числе не прохождение целевого инструктажа, вводного и дополнительного инструктажей); не исполнение и/или ненадлежащее исполнение программ по идентификации клиентов и выгодоприобретателей, конфиденциальности и хранения информации, при условии, что указанные действия (бездействия)не повлекли за собойневыявление и непредставление в уполномоченный орган сведений по операциям, подлежащим обязательному и внутреннему контролю;

3) по ч.3 ст.15.27 КоАП РФ – те же деяния, что и в пункте втором, а также отсутствие выявления и документального фиксирования информации по операциям, подлежащим обязательному (ст.6 Федерального закона №115-ФЗ) и внутреннему контролю (операции, подпадающие под критерии и признаки необычных сделок),повлекшие за собойнепредставление информации по указанным сделкам (операциям) в уполномоченный орган;

4) по ч.4 ст.15.27 КоАП РФ не представление в уполномоченный орган сведений по операциям, подлежащим обязательному контролю.

По результатам рассмотрения дел об административных правонарушениях по ст.15.27 КоАП РФ вынесено 137 постановлений о назначении административного наказания, из них: 68 – о привлечении к ответственности должностных лиц организаций; 69 – о привлечении к ответственности юридических лиц.

Кроме того, материалы проверок в отношении 3 организаций направлены в районные суды для принятия решения о приостановлении их деятельности с одновременным рассмотрением вопроса о приостановлении движений по счетам таких организаций.

Стаття 258. Випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається

Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП)

  • перевірено сьогодні
  • кодекс від 28.08.2018
  • вступив у чинність 06.03.1996

Ст. 258 КУпАП в останній чинній редакції від 29 квітня 2018 року.

! Стаття має нову редакцію, яка набирає чинності 31 грудня 2018 року.
Порівняти зміни

Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАПП) (статті 213 — 330)

Розділ IV. Провадження в справах про адміністративні правопорушення

Глава 19. Протокол про адміністративне правопорушення

Стаття 258. Випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається

Протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 70, 77, частиною третьою статті 85, статтею 153, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, частиною першою статті 85, якщо розмір штрафу не перевищує семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, статтею 107 (у випадках вчинення правопорушень, перелічених в частині третій статті 238) частиною третьою статті 109, статтями 110, 115, частинами першою, третьою і п’ятою статті 116, частиною третьою статті 116-2, частинами першою і третьою статті 117 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення правопорушення), статтями 118, 119, статтями 134, 135, частинами першою, другою, третьою і п’ятою статті 185-3, статтею 197 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження), статтею 198 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження), а також статтями 202-203-1, 204-2, 204-4 (у випадках виявлення цих правопорушень у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України чи контрольних пунктах в’їзду-виїзду) цього Кодексу, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається.

Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов’язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови.

2011 ч1 коап

Обобщение судебной практики

Чебаркульского городского суда по делам об административных правонарушениях, предусмотренных ч.1 ст. 20.4 КоАП РФ,

за 2011 год и за первое полугодие 2012 года

Обеспечение пожарной безопасности является одним из приоритетных направлений деятельности государства. В связи с этим эффективность судебной системы при применении административного законодательства в сфере нарушения требований пожарной безопасности приобретает особую значимость.

В соответствии с планом работы Чебаркульского городского суда на 2012 год проведено обобщение практики рассмотрения в 2011 году и в первом полугодии 2012 года дел об административных правонарушениях, предусмотренных ч.1 ст. 20.4 КоАП РФ, в отношении организаций и индивидуальных предпринимателей, эксплуатирующих объекты с массовым пребыванием людей, а также в отношении должностных лиц этих организаций.

Целью обобщения является оценка судебной практики по пожарным правонарушениям, предусмотренным ч. 1 ст. 20.4 Кодекса Российской Федерации об административных правонарушениях.

За отчетный период Чебаркульским городским судом рассмотрено 6 дел об административных правонарушениях, предусмотренных ч. 1 ст. 20.4 Кодекса Российской Федерации об административных правонарушениях.

Результаты рассмотрения судами дел данной категории за 2011 год выглядят следующим образом.

По 6 рассмотренным делам об административных правонарушениях 5 лиц подвергнуто наказанию, из них 3 юридических лица, 2 лица, осуществляющих предпринимательскую деятельность без образования юридического лица, 1 протокол об административном правонарушении возвращен органу, составившему протокол, ввиду неподведомственности районному суду (материалы дела об административном правонарушении в отношении муниципального учреждения «Администрация…»).

В 2012 году дела об административных правонарушениях, предусмотренных ч.1 ст. 20.4 КоАП РФ, Чебаркульским городским судом не рассматривались, поскольку Федеральным законом от 2 июня 2011 года №120-ФЗ, вступившего в законную силу 17 июня 2011 года, дела указанной категории исключены из подведомственности районных судов.

В соответствии с ч.5 ст. 29.6 КоАП РФ дело об административном правонарушении, за совершение которого может быть назначено административное наказание в виде административного приостановления деятельности и применен временный запрет деятельности, должно быть рассмотрено не позднее пяти суток с момента фактического прекращения деятельности филиалов, представительств, структурных подразделений юридического лица, производственных участков, а также эксплуатации агрегатов, объектов, зданий или сооружений, осуществления отдельных видов деятельности (работ), оказания услуг (в редакции Федерального закона от 23.07.2010 года №171-ФЗ). Поскольку ни по одному административному делу фактически деятельность организаций, предприятий не приостанавливалась до поступления протоколов в суд, дела об административных правонарушениях рассматривались в двухмесячный срок со дня получения судьей протокола об административном правонарушении и других материалов.

Случаев нарушения сроков рассмотрения дел указанной категории не имелось.

Судьями назначались следующие административные наказания: 4 административных приостановления деятельности, 1 административный штраф.

В соответствии с п. 3 ч. 4 ст. 28.1 Кодекса Российской Федерации об административных правонарушениях дело об административном правонарушении считается возбужденным с момента составления протокола об административном правонарушении или вынесения прокурором постановления о возбуждении дела об административном правонарушении.

Протоколы об административных правонарушениях, предусмотренных ч. 1 ст. 20.4 Кодекса Российской Федерации об административных правонарушениях, составляются должностными лицами органов, осуществляющих государственный пожарный надзор (ст. 23.34, ч. 1 ст. 28.3 Кодекса Российской Федерации об административных правонарушениях), и должностными лицами органов внутренних дел — полиции (п. 1 ч. 2 ст. 28.3 Кодекса Российской Федерации об административных правонарушениях).

По 5 изученным делам, рассмотренных судом с привлечением лиц к административной ответственности, производство возбуждалось органами, осуществляющими государственный пожарный надзор, в частности, государственными инспекторами отдела надзорной деятельности № 5 по пожарному надзору Главного управления министерства Российской Федерации по делам гражданской обороны, чрезвычайным ситуациям и ликвидации последствий стихийных бедствий по Челябинской области.

Прокурорами и органами внутренних дел постановлений о возбуждении дел об административных правонарушениях изучаемой категории не выносилось.

Поводами к возбуждению дел органами государственного пожарного надзора явились результаты плановых и внеплановых проверок, заявление физического лица (дело №… г. об административном правонарушении в отношении ООО «Управляющая»), поручение Первого заместителя Председателя Правительства Российской Федерации (дело №…/2011 г. об административном правонарушении в отношении ООО «…»).

Анализ изученных дел показал, что дела об административных правонарушениях, предусмотренных ч. 1 ст. 20.4 Кодекса Российской Федерации об административных правонарушениях, возбуждаются в отношении юридических лиц, осуществляющих деятельность в различных направлениях вне зависимости от их статуса: сфера торговли и ресторанного бизнеса (ООО «…», ИП Ч.Т.Г., ИП Е.Г.Е.), организаций жилищно-коммунальной сферы (ООО «…»), сфера библиотечного обслуживания населения (МУ «Центральная библиотечная …Чебаркульского района Челябинской области»).

Данный факт свидетельствует о том, что органами государственного пожарного надзора уделяется большое внимание соблюдению требований пожарной безопасности в социально значимых организациях.

Определяющее значение при применении административного законодательства в области пожарной безопасности приобретает своевременность выявления обстоятельств дела, которая способствует, с одной стороны, неотвратимости привлечения виновных лиц к ответственности, с другой стороны, предупреждению совершения правонарушений.

По результатам обобщения не установлено нарушения сроков составления протокола об административном правонарушении, установленных ст. 28.5, 28.7 Кодекса Российской Федерации об административных правонарушениях.

Содержание протокола об административном правонарушении должно отвечать требованиям, установленным в ст. ст. 28.2, 28.4 Кодекса Российской Федерации об административных правонарушениях.

В ходе обобщения не выявлено недостатков в содержании и оформлении протоколов об административном правонарушении по изучаемой категории дел.

В соответствии с ч. 1 ст. 28.8 Кодекса Российской Федерации об административных правонарушениях (в редакции Федерального закона от 24.07.2007 № 210-ФЗ) протокол об административном правонарушении направляется судье в течение трех суток с момента составления протокола об административном правонарушении.

Во всех случаях органом, осуществляющим государственный пожарный надзор, протокол об административном правонарушении направлялся в Чебаркульский городской суд в течение трех суток.

Протокол об административном правонарушении, предусмотренном ч. 1 ст. 20.4 Кодекса Российской Федерации об административных правонарушениях, помимо сведений, перечисленных в ч. 2 ст. 28.2 указанного Кодекса, должен содержать ссылки на конкретные нормы и правила пожарной безопасности. Законом не предусмотрена обязанность должностных лиц вместе с протоколом об административном правонарушении направлять нормативные документы, выписки из Правил пожарной безопасности, однако предоставление отраслевых нормативно-правовых актов способствовало бы правильному и своевременному разрешению дел данной категории в судах.

По изученным делам указанной категории должностные лица органов, осуществляющих государственный пожарный надзор, прикладывали к материалам дел об административном правонарушении нормативные документы и выписки из Правил пожарной безопасности.

Федеральным законом от 09.05.2005 № 45-ФЗ статья 27.1 Кодекса Российской Федерации об административных правонарушениях дополнена пунктом 10, которым в качестве меры обеспечения производства по делу об административном правонарушении предусмотрен временный запрет деятельности, регламентированный ст. ст. 27.16 и 27.17 указанного Кодекса.

Временный запрет деятельности может применяться, если за совершение административного правонарушения возможно назначение административного наказания в виде административного приостановления деятельности.

Санкция ч. 1 ст. 20.4 Кодекса Российской Федерации об административных правонарушениях включала в себя такой вид наказания, как приостановление деятельности лиц, осуществляющих предпринимательскую деятельность без образования юридического лица, и юридических лиц на срок до девяноста суток (в редакции Федерального закона от 09.11.2009 года № 247-ФЗ).

Временный запрет деятельности применяется по усмотрению должностного лица, уполномоченного составлять протокол об административном правонарушении.

По 5 делам об административных правонарушениях, рассмотренных Чебаркульским городским судом с назначением административного наказания, должностными лицами, возбудившими производство, временный запрет деятельности не применялся.

Рассмотрение дела об административном правонарушении

Исходя из положений п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 29.4 Кодекса Российской Федерации об административных правонарушениях, решив на стадии подготовки вопросы о назначении места и времени рассмотрения дела и вызове в суд лица, привлекаемого к административной ответственности, судья должен надлежащим образом известить указанное лицо о принятом решении.

По изученным делам лица, в отношении которых велось производство по делу (законные представители), извещались судебными повестками, составлялись телефонограммы.

1 дело об административном правонарушении рассмотрено судом в отсутствии лица, привлекаемого к административной ответственности (дело №…/2011 г. в отношении индивидуального предпринимателя Ч.Т.Г.). В остальных случаях дела изучаемой категории рассмотрены в присутствии индивидуальных предпринимателей и представителей юридических лиц.

В соответствии со ст. 29.6 Кодекса Российской Федерации об административных правонарушениях для данной категории дел установлены общие и сокращенные сроки их рассмотрения.

Так, в случае применения временного запрета деятельности дело должно быть рассмотрено судьей не позднее пяти суток с момента фактического прекращения деятельности филиалов, представительств, структурных подразделений юридического лица, производственных участков, а также эксплуатации агрегатов, объектов, зданий или сооружений, осуществления отдельных видов деятельности (работ), оказания услуг (в редакции Федерального закона от 23.07.2010 года № 171-ФЗ).

В остальных случаях дело об административном правонарушении рассматривается в двухмесячный срок со дня получения судьей протокола об административном правонарушении и других материалов дела.

Согласно п. 13 Постановления Пленума Верховного Суда Российской Федерации от 27.12.2007 № 52 «О сроках рассмотрения судами Российской Федерации уголовных, гражданских дел и дел об административных правонарушениях», исходя из статьи 29.6 Кодекса Российской Федерации об административных правонарушениях при наличии названных в части 2 этой статьи оснований возможно продление двухмесячного срока рассмотрения дел об административных правонарушениях; продление сокращенных сроков рассмотрения дел недопустимо.

Случаев рассмотрения дел об административных правонарушениях указанной категории свыше установленных законом сроки не имелось.

Дела об административных правонарушениях, предусмотренных ч. 1 ст. 20.4 Кодекса Российской Федерации об административных правонарушениях, рассматриваются по общим правилам, установленным указанным Кодексом, с учетом своей специфики.

Постановления по делам об административных правонарушениях соответствовали требованиям, установленным в ст. 29.10 Кодекса Российской Федерации об административных правонарушениях. С учетом особенностей дел данной категории в постановлениях отражались обстоятельства, установленные при рассмотрении дела, в частности: какие конкретно правила, нормы и стандарты, обеспечивающие пожарную безопасность, были нарушены; в чем именно выразилось нарушение, его объем; какие действия должно было и могло предпринять лицо для обеспечения пожарной безопасности на объекте; лежала ли непосредственно на должностном лице обязанность выполнить требования пожарной безопасности либо обеспечить контроль за их выполнением подчиненными ему по службе сотрудниками (работниками), другие обстоятельства, имеющие значение для рассмотрения дела.

Для привлечения лица к административной ответственности по ч. 1 ст. 20.4 Кодекса Российской Федерации об административных правонарушениях судьями Чебаркульского городского суда при рассмотрении дела выяснялись обстоятельства, перечисленные в ст. 26.1 Кодекса Российской Федерации об административных правонарушениях.

Состав лиц, в отношении которых велось производство по делу об административном правонарушении, в изученных делах распределился следующим образом:

Смотрите еще:

  • Задачи с решением по гпк Задачи с решением по гпк Калантаев обратился в суд с иском о защите авторских прав к издательству «Библиоман», утверждая, что его повесть «Венок маргариток» была издана без согласия […]
  • Уголовный кодекс абхазии особенная часть Кодекс республики абхазия УГОЛОВНЫЙ КОДЕКС РЕСПУБЛИКИ АБХАЗИЯ (с изменениями и дополнениями от 18 июля 2007 г. № 1798-c-IX, 27 апреля 2009 г. № 2348-с-IV, 21 июля 2009 г. № 2426-с-IV, 30 […]
  • Штрафы за нарушение ст 136 тк рф Ответственность работодателя за нарушение законодательства об оплате труда с 3 октября 2016 года ужесточается 3 октября 2016 г. вступает в силу Федеральный закон от 03.07.2016 № 272-ФЗ «О […]
  • Юридическая помощь государства 7 способов получить бесплатную юридическую помощь За счет бюджета, как правило, могут получить юридическую помощь малоимущие и социально незащищенные категории граждан, перечень которых […]
  • Ст5351 коап рф Статья 4 Водного кодекса. Отношения, регулируемые водным законодательством 1. Водное законодательство регулирует водные отношения. 2. Имущественные отношения, связанные с оборотом водных […]
  • Старый ук кража Имущественные преступления Имущественные преступления, по советскому праву действия, посягающие на социалистическую собственность и личную собственность граждан. В УК(Уголовный кодекс) […]
  • Бесплатное получение земельного участка иркутск Бесплатное получение земельного участка иркутск Сегодня 23 октября 2018 года Новости Право и закон Бесплатное предоставление гражданам земельных участков в […]
  • Суд сормовского района для развода Обращения граждан Вы имеете право обратиться в судебный участок с запросом (предложение, заявление, жалоба), который будет зарегистрирован и рассмотрен в соответствии с порядком, […]
admin

Обсуждение закрыто.